| | |
| розпаля́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розпаля́тися, розпаля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розпаля́ймося, розпаля́ймось |
| 2 особа | розпаля́йся, розпаля́йсь | розпаля́йтеся, розпаля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розпаля́тимуся, розпаля́тимусь | розпаля́тимемося, розпаля́тимемось, розпаля́тимемся |
| 2 особа | розпаля́тимешся | розпаля́тиметеся, розпаля́тиметесь |
| 3 особа | розпаля́тиметься | розпаля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розпаля́юся, розпаля́юсь | розпаля́ємося, розпаля́ємось, розпаля́ємся |
| 2 особа | розпаля́єшся | розпаля́єтеся, розпаля́єтесь |
| 3 особа | розпаля́ється | розпаля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розпаля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розпаля́вся, розпаля́всь | розпаля́лися, розпаля́лись |
| жін. р. | розпаля́лася, розпаля́лась |
| сер. р. | розпаля́лося, розпаля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розпаля́вшись |
