| розпи́лений – дієприкметник | ||||
| (від: розпили”ти) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розпи́лений | розпи́лена | розпи́лене | розпи́лені |
| родовий | розпи́леного | розпи́леної | розпи́леного | розпи́лених |
| давальний | розпи́леному | розпи́леній | розпи́леному | розпи́леним |
| знахідний | розпи́лений, розпи́леного | розпи́лену | розпи́лене | розпи́лені, розпи́лених |
| орудний | розпи́леним | розпи́леною | розпи́леним | розпи́леними |
| місцевий | на/у розпи́леному, розпи́ленім | на/у розпи́леній | на/у розпи́леному, розпи́ленім | на/у розпи́лених |