| | |
| розпили́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розпили́тися, розпили́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розпилі́мося, розпилі́мось, розпилі́мся |
| 2 особа | розпили́ся, розпили́сь | розпилі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розпилю́ся, розпилю́сь | розпилимо́ся, розпилимо́сь, розпили́мся |
| 2 особа | розпили́шся | розпилите́ся, розпилите́сь |
| 3 особа | розпили́ться | розпиля́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | розпили́вся, розпили́всь | розпили́лися, розпили́лись |
| жін.р. | розпили́лася, розпили́лась |
| сер.р. | розпили́лося, розпили́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розпили́вшись |
