| | |
| розпи́лювати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (розсіювати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розпи́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розпи́люймо |
| 2 особа | розпи́люй | розпи́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розпи́люватиму | розпи́люватимемо, розпи́люватимем |
| 2 особа | розпи́люватимеш | розпи́люватимете |
| 3 особа | розпи́люватиме | розпи́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розпи́люю | розпи́люємо, розпи́люєм |
| 2 особа | розпи́люєш | розпи́люєте |
| 3 особа | розпи́лює | розпи́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розпи́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розпи́лював | розпи́лювали |
| жін. р. | розпи́лювала |
| сер. р. | розпи́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| розпи́люваний |
| Безособова форма |
| розпи́лювано |
| Дієприслівник |
| розпи́лювавши |
