| | |
| розпиля́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розпиля́тися, розпиля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | розпиля́тиметься | розпиля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | розпиля́ється | розпиля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розпиля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розпиля́вся, розпиля́всь | розпиля́лися, розпиля́лись |
| жін. р. | розпиля́лася, розпиля́лась |
| сер. р. | розпиля́лося, розпиля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розпиля́вшись |
