| | |
| розплеска́ти – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розплеска́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розплещі́мо, розплещі́м, розплеска́ймо |
| 2 особа | розплещи́, розплеска́й | розплещі́ть, розплеска́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розплещу́, розплеска́ю | розпле́щемо, розпле́щем, розплеска́ємо, розплеска́єм |
| 2 особа | розпле́щеш, розплеска́єш | розпле́щете, розплеска́єте |
| 3 особа | розпле́ще, розплеска́є | розпле́щуть, розплеска́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | розплеска́в | розплеска́ли |
| жін.р. | розплеска́ла |
| сер.р. | розплеска́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| розпле́сканий |
| Безособова форма |
| розпле́скано |
| Дієприслівник |
| розплеска́вши |
