| розпо́ротий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розпо́ротий | розпо́рота | розпо́роте | розпо́роті |
| родовий | розпо́ротого | розпо́ротої | розпо́ротого | розпо́ротих |
| давальний | розпо́ротому | розпо́ротій | розпо́ротому | розпо́ротим |
| знахідний | розпо́ротий | розпо́роту | розпо́роте | розпо́роті |
| орудний | розпо́ротим | розпо́ротою | розпо́ротим | розпо́ротими |
| місцевий | на/у розпо́ротому, розпо́ротім | на/у розпо́ротій | на/у розпо́ротому, розпо́ротім | на/у розпо́ротих |