| розпорядкува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| (розпоряджатися) | ||
| Інфінітив | розпорядкува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розпорядку́ймо | |
| 2 особа | розпорядку́й | розпорядку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпорядкува́тиму | розпорядкува́тимемо, розпорядкува́тимем |
| 2 особа | розпорядкува́тимеш | розпорядкува́тимете |
| 3 особа | розпорядкува́тиме | розпорядкува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | розпорядку́ю | розпорядку́ємо, розпорядку́єм |
| 2 особа | розпорядку́єш | розпорядку́єте |
| 3 особа | розпорядку́є | розпорядку́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розпорядку́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розпорядкува́в | розпорядкува́ли |
| жін. р. | розпорядкува́ла | |
| сер. р. | розпорядкува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розпорядкува́вши | ||