| | |
| розпорядкува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| (розпоряджатися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розпорядкува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розпорядку́ймо |
| 2 особа | розпорядку́й | розпорядку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розпорядкува́тиму | розпорядкува́тимемо, розпорядкува́тимем |
| 2 особа | розпорядкува́тимеш | розпорядкува́тимете |
| 3 особа | розпорядкува́тиме | розпорядкува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | розпорядку́ю | розпорядку́ємо, розпорядку́єм |
| 2 особа | розпорядку́єш | розпорядку́єте |
| 3 особа | розпорядку́є | розпорядку́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розпорядку́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розпорядкува́в | розпорядкува́ли |
| жін. р. | розпорядкува́ла |
| сер. р. | розпорядкува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розпорядкува́вши |
