| | |
| розправля́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (розгладжуватися; випростовуватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розправля́тися, розправля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розправля́ймося, розправля́ймось |
| 2 особа | розправля́йся, розправля́йсь | розправля́йтеся, розправля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розправля́тимуся, розправля́тимусь | розправля́тимемося, розправля́тимемось, розправля́тимемся |
| 2 особа | розправля́тимешся | розправля́тиметеся, розправля́тиметесь |
| 3 особа | розправля́тиметься | розправля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розправля́юся, розправля́юсь | розправля́ємося, розправля́ємось, розправля́ємся |
| 2 особа | розправля́єшся | розправля́єтеся, розправля́єтесь |
| 3 особа | розправля́ється | розправля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розправля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розправля́вся, розправля́всь | розправля́лися, розправля́лись |
| жін. р. | розправля́лася, розправля́лась |
| сер. р. | розправля́лося, розправля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розправля́вшись |
