| | |
| розпря́ми́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розпря́ми́тися, розпря́ми́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розпря́ммося, розпря́ммось, розпрямі́мося, розпрямі́мось, розпрямі́мся |
| 2 особа | розпря́мся, розпрями́ся, розпрями́сь | розпря́мтеся, розпря́мтесь, розпрямі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розпря́млю́ся, розпря́млю́сь | розпря́мимо́ся, розпря́мимо́сь, розпря́ми́мся |
| 2 особа | розпря́ми́шся | розпря́мите́ся, розпря́мите́сь |
| 3 особа | розпря́ми́ться | розпря́мля́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | розпря́ми́вся, розпря́ми́всь | розпря́ми́лися, розпря́ми́лись |
| жін.р. | розпря́ми́лася, розпря́ми́лась |
| сер.р. | розпря́ми́лося, розпря́ми́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розпря́ми́вшись |
