| | |
| розру́хатися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розру́хатися, розру́хатись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розру́хаймося, розру́хаймось |
| 2 особа | розру́хайся, розру́хайсь | розру́хайтеся, розру́хайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розру́хаюся, розру́хаюсь | розру́хаємося, розру́хаємось, розру́хаємся |
| 2 особа | розру́хаєшся | розру́хаєтеся, розру́хаєтесь |
| 3 особа | розру́хається | розру́хаються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | розру́хався, розру́хавсь | розру́халися, розру́хались |
| жін.р. | розру́халася, розру́халась |
| сер.р. | розру́халося, розру́халось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розру́хавшись |
