| | |
| розру́хуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розру́хуватися, розру́хуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розру́хуймося, розру́хуймось |
| 2 особа | розру́хуйся, розру́хуйсь | розру́хуйтеся, розру́хуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розру́хуватимуся, розру́хуватимусь | розру́хуватимемося, розру́хуватимемось, розру́хуватимемся |
| 2 особа | розру́хуватимешся | розру́хуватиметеся, розру́хуватиметесь |
| 3 особа | розру́хуватиметься | розру́хуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розру́хуюся, розру́хуюсь | розру́хуємося, розру́хуємось, розру́хуємся |
| 2 особа | розру́хуєшся | розру́хуєтеся, розру́хуєтесь |
| 3 особа | розру́хується | розру́хуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розру́хуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розру́хувався, розру́хувавсь | розру́хувалися, розру́хувались |
| жін. р. | розру́хувалася, розру́хувалась |
| сер. р. | розру́хувалося, розру́хувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розру́хувавшись |
