| | |
| розряджа́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (позбавлятися заряду; позбавлятися напруженості) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розряджа́тися, розряджа́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розряджа́ймося, розряджа́ймось |
| 2 особа | розряджа́йся, розряджа́йсь | розряджа́йтеся, розряджа́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розряджа́тимуся, розряджа́тимусь | розряджа́тимемося, розряджа́тимемось, розряджа́тимемся |
| 2 особа | розряджа́тимешся | розряджа́тиметеся, розряджа́тиметесь |
| 3 особа | розряджа́тиметься | розряджа́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розряджа́юся, розряджа́юсь | розряджа́ємося, розряджа́ємось, розряджа́ємся |
| 2 особа | розряджа́єшся | розряджа́єтеся, розряджа́єтесь |
| 3 особа | розряджа́ється | розряджа́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розряджа́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розряджа́вся, розряджа́всь | розряджа́лися, розряджа́лись |
| жін. р. | розряджа́лася, розряджа́лась |
| сер. р. | розряджа́лося, розряджа́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розряджа́вшись |
