| | |
| розряджа́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (звільняти зброю від заряду; позбавляти електричного заряду; послабляти напруженість) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розряджа́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розряджа́ймо |
| 2 особа | розряджа́й | розряджа́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розряджа́тиму | розряджа́тимемо, розряджа́тимем |
| 2 особа | розряджа́тимеш | розряджа́тимете |
| 3 особа | розряджа́тиме | розряджа́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розряджа́ю | розряджа́ємо, розряджа́єм |
| 2 особа | розряджа́єш | розряджа́єте |
| 3 особа | розряджа́є | розряджа́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розряджа́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розряджа́в | розряджа́ли |
| жін. р. | розряджа́ла |
| сер. р. | розряджа́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розряджа́вши |
