| | | | |
| розря́джений1 – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| (позбавлений заряду; позбавлений напруженості) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | розря́джений | розря́джена | розря́джене | розря́джені |
| родовий | розря́дженого | розря́дженої | розря́дженого | розря́джених |
| давальний | розря́дженому | розря́дженій | розря́дженому | розря́дженим |
| знахідний | розря́джений, розря́дженого | розря́джену | розря́джене | розря́джені, розря́джених |
| орудний | розря́дженим | розря́дженою | розря́дженим | розря́дженими |
| місцевий | на/у розря́дженому, розря́дженім | на/у розря́дженій | на/у розря́дженому, розря́дженім | на/у розря́джених |
