| розря́джуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розря́джуватися, розря́джуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розря́джуватиметься | розря́джуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розря́джується | розря́джуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розря́джуючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розря́джувався, розря́джувавсь | розря́джувалися, розря́джувались |
| жін. р. | розря́джувалася, розря́джувалась | |
| сер. р. | розря́джувалося, розря́джувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розря́джувавшись | ||