| розса́джуватися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (сідати) | ||
| Інфінітив | розса́джуватися, розса́джуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розса́джуймося, розса́джуймось | |
| 2 особа | розса́джуйтеся, розса́джуйтесь | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розса́джуватимемося, розса́джуватимемось, розса́джуватимемся | |
| 2 особа | розса́джуватиметеся, розса́джуватиметесь | |
| 3 особа | розса́джуватиметься | розса́джуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розса́джуємося, розса́джуємось, розса́джуємся | |
| 2 особа | розса́джуєтеся, розса́джуєтесь | |
| 3 особа | розса́джується | розса́джуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розса́джуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розса́джувався, розса́джувавсь | розса́джувалися, розса́джувались |
| жін. р. | розса́джувалася, розса́джувалась | |
| сер. р. | розса́джувалося, розса́джувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розса́джувавшись | ||