| розстібну́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розстібну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розстібні́мо, розстібні́м | |
| 2 особа | розстібни́ | розстібні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розстібну́ | розстібнемо́, розстібне́м |
| 2 особа | розстібне́ш | розстібнете́ |
| 3 особа | розстібне́ | розстібну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розстібну́в | розстібну́ли |
| жін.р. | розстібну́ла | |
| сер.р. | розстібну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розстібну́вши | ||