| розсті́бнутий1 – дієприкметник | ||||
| (від: розстібнути) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розсті́бнутий | розсті́бнута | розсті́бнуте | розсті́бнуті |
| родовий | розсті́бнутого | розсті́бнутої | розсті́бнутого | розсті́бнутих |
| давальний | розсті́бнутому | розсті́бнутій | розсті́бнутому | розсті́бнутим |
| знахідний | розсті́бнутий | розсті́бнуту | розсті́бнуте | розсті́бнуті |
| орудний | розсті́бнутим | розсті́бнутою | розсті́бнутим | розсті́бнутими |
| місцевий | на/у розсті́бнутому, розсті́бнутім | на/у розсті́бнутій | на/у розсті́бнутому, розсті́бнутім | на/у розсті́бнутих |
| [рідко] | ||||