| розстібну́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розстібну́тися, розстібну́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розстібні́мося, розстібні́мось, розстібні́мся | |
| 2 особа | розстібни́ся, розстібни́сь | розстібні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розстібну́ся, розстібну́сь | розстібнемо́ся, розстібнемо́сь, розстібне́мся |
| 2 особа | розстібне́шся | розстібнете́ся, розстібнете́сь |
| 3 особа | розстібне́ться | розстібну́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розстібну́вся, розстібну́всь | розстібну́лися, розстібну́лись |
| жін.р. | розстібну́лася, розстібну́лась | |
| сер.р. | розстібну́лося, розстібну́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розстібну́вшись | ||