| | |
| розтіка́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розтіка́тися, розтіка́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | розтіка́тиметься | розтіка́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | розтіка́ється | розтіка́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розтіка́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розтіка́вся, розтіка́всь | розтіка́лися, розтіка́лись |
| жін. р. | розтіка́лася, розтіка́лась |
| сер. р. | розтіка́лося, розтіка́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розтіка́вшись |