| розті́патися – дієслово доконаного виду | ||
| (розтріпатися, розкуйовдитися) | ||
| Інфінітив | розті́патися, розті́патись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розті́пається | розті́паються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розті́пався, розті́павсь | розті́палися, розті́пались |
| жін.р. | розті́палася, розті́палась | |
| сер.р. | розті́палося, розті́палось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розті́павшись | ||