| розхо́дитися – дієслово недоконаного виду | ||
| (розминатися, розлучатися; зникати; поширюватися; розповсюджуватися) | ||
| Інфінітив | розхо́дитися, розхо́дитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розхо́дьмося, розхо́дьмось | |
| 2 особа | розхо́дься | розхо́дьтеся, розхо́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розхо́дитимуся, розхо́дитимусь | розхо́дитимемося, розхо́дитимемось, розхо́дитимемся |
| 2 особа | розхо́дитимешся | розхо́дитиметеся, розхо́дитиметесь |
| 3 особа | розхо́дитиметься | розхо́дитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розхо́джуся, розхо́джусь | розхо́димося, розхо́димось, розхо́димся |
| 2 особа | розхо́дишся | розхо́дитеся, розхо́дитесь |
| 3 особа | розхо́диться | розхо́дяться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розхо́дячись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розхо́дився, розхо́дивсь | розхо́дилися, розхо́дились |
| жін. р. | розхо́дилася, розхо́дилась | |
| сер. р. | розхо́дилося, розхо́дилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розхо́дившись | ||