| | |
| розхо́дитися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (розминатися, розлучатися; зникати; поширюватися; розповсюджуватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розхо́дитися, розхо́дитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розхо́дьмося, розхо́дьмось |
| 2 особа | розхо́дься | розхо́дьтеся, розхо́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розхо́дитимуся, розхо́дитимусь | розхо́дитимемося, розхо́дитимемось, розхо́дитимемся |
| 2 особа | розхо́дитимешся | розхо́дитиметеся, розхо́дитиметесь |
| 3 особа | розхо́дитиметься | розхо́дитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розхо́джуся, розхо́джусь | розхо́димося, розхо́димось, розхо́димся |
| 2 особа | розхо́дишся | розхо́дитеся, розхо́дитесь |
| 3 особа | розхо́диться | розхо́дяться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розхо́дячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розхо́дився, розхо́дивсь | розхо́дилися, розхо́дились |
| жін. р. | розхо́дилася, розхо́дилась |
| сер. р. | розхо́дилося, розхо́дилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розхо́дившись |
