розхря́патися – дієслово доконаного виду | ||
(розбитися, розколотися) | ||
Інфінітив | розхря́патися, розхря́патись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | розхря́пається | розхря́паються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розхря́пався, розхря́павсь | розхря́палися, розхря́пались |
жін.р. | розхря́палася, розхря́палась | |
сер.р. | розхря́палося, розхря́палось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розхря́павшись |