| розчиня́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (відчиняти; анатомувати, патрати – розм.) | ||
| Інфінітив | розчиня́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розчиня́ймо | |
| 2 особа | розчиня́й | розчиня́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розчиня́тиму | розчиня́тимемо, розчиня́тимем |
| 2 особа | розчиня́тимеш | розчиня́тимете |
| 3 особа | розчиня́тиме | розчиня́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розчиня́ю | розчиня́ємо, розчиня́єм |
| 2 особа | розчиня́єш | розчиня́єте |
| 3 особа | розчиня́є | розчиня́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розчиня́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розчиня́в | розчиня́ли |
| жін. р. | розчиня́ла | |
| сер. р. | розчиня́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розчиня́вши | ||