| | |
| розчиня́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (відчинятися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розчиня́тися, розчиня́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | розчиня́тиметься | розчиня́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | розчиня́ється | розчиня́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розчиня́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розчиня́вся, розчиня́всь | розчиня́лися, розчиня́лись |
| жін. р. | розчиня́лася, розчиня́лась |
| сер. р. | розчиня́лося, розчиня́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розчиня́вшись |
