| розчиня́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (відчинятися) | ||
| Інфінітив | розчиня́тися, розчиня́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розчиня́тиметься | розчиня́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розчиня́ється | розчиня́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розчиня́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розчиня́вся, розчиня́всь | розчиня́лися, розчиня́лись |
| жін. р. | розчиня́лася, розчиня́лась | |
| сер. р. | розчиня́лося, розчиня́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розчиня́вшись | ||