| | |
| роз’є́днуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | роз’є́днуватися, роз’є́днуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | роз’є́днуймося, роз’є́днуймось |
| 2 особа | роз’є́днуйся, роз’є́днуйсь | роз’є́днуйтеся, роз’є́днуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | роз’є́днуватимуся, роз’є́днуватимусь | роз’є́днуватимемося, роз’є́днуватимемось, роз’є́днуватимемся |
| 2 особа | роз’є́днуватимешся | роз’є́днуватиметеся, роз’є́днуватиметесь |
| 3 особа | роз’є́днуватиметься | роз’є́днуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | роз’є́днуюся, роз’є́днуюсь | роз’є́днуємося, роз’є́днуємось, роз’є́днуємся |
| 2 особа | роз’є́днуєшся | роз’є́днуєтеся, роз’є́днуєтесь |
| 3 особа | роз’є́днується | роз’є́днуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| роз’є́днуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | роз’є́днувався, роз’є́днувавсь | роз’є́днувалися, роз’є́днувались |
| жін. р. | роз’є́днувалася, роз’є́днувалась |
| сер. р. | роз’є́днувалося, роз’є́днувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| роз’є́днувавшись |
