| розілля́тий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розілля́тий | розілля́та | розілля́те | розілля́ті |
| родовий | розілля́того | розілля́тої | розілля́того | розілля́тих |
| давальний | розілля́тому | розілля́тій | розілля́тому | розілля́тим |
| знахідний | розілля́тий | розілля́ту | розілля́те | розілля́ті |
| орудний | розілля́тим | розілля́тою | розілля́тим | розілля́тими |
| місцевий | на/у розілля́тому, розілля́тім | на/у розілля́тій | на/у розілля́тому, розілля́тім | на/у розілля́тих |