| розімлі́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розімлі́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розімлі́ймо | |
| 2 особа | розімлі́й | розімлі́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розімлі́ю | розімлі́ємо, розімлі́єм |
| 2 особа | розімлі́єш | розімлі́єте |
| 3 особа | розімлі́є | розімлі́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розімлі́в | розімлі́ли |
| жін.р. | розімлі́ла | |
| сер.р. | розімлі́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| розімлі́лий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розімлі́вши | ||