| роз’їзди́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | роз’їзди́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | роз’їзді́мо, роз’їзді́м | |
| 2 особа | роз’їзди́ | роз’їзді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | роз’їзди́тиму | роз’їзди́тимемо, роз’їзди́тимем |
| 2 особа | роз’їзди́тимеш | роз’їзди́тимете |
| 3 особа | роз’їзди́тиме | роз’їзди́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | роз’їжджу́ | роз’їздимо́, роз’їзди́м |
| 2 особа | роз’їзди́ш | роз’їздите́ |
| 3 особа | роз’їзди́ть | роз’їздя́ть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| роз’їздячи́* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | роз’їзди́в | роз’їзди́ли |
| жін. р. | роз’їзди́ла | |
| сер. р. | роз’їзди́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| роз’їзди́вши | ||