| | |
| роз’їзди́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | роз’їзди́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | роз’їзді́мо, роз’їзді́м |
| 2 особа | роз’їзди́ | роз’їзді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | роз’їзди́тиму | роз’їзди́тимемо, роз’їзди́тимем |
| 2 особа | роз’їзди́тимеш | роз’їзди́тимете |
| 3 особа | роз’їзди́тиме | роз’їзди́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | роз’їжджу́ | роз’їздимо́, роз’їзди́м |
| 2 особа | роз’їзди́ш | роз’їздите́ |
| 3 особа | роз’їзди́ть | роз’їздя́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| роз’їздячи́* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | роз’їзди́в | роз’їзди́ли |
| жін. р. | роз’їзди́ла |
| сер. р. | роз’їзди́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| роз’їзди́вши |
