| | |
| романтизува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | романтизува́тися, романтизува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | романтизува́тиметься | романтизува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | романтизу́ється | романтизу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| романтизу́ючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | романтизува́вся, романтизува́всь | романтизува́лися, романтизува́лись |
| жін. р. | романтизува́лася, романтизува́лась |
| сер. р. | романтизува́лося, романтизува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| романтизува́вшись |
