| | |
| романтизува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | романтизува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | романтизу́ймо |
| 2 особа | романтизу́й | романтизу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | романтизува́тиму | романтизува́тимемо, романтизува́тимем |
| 2 особа | романтизува́тимеш | романтизува́тимете |
| 3 особа | романтизува́тиме | романтизува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | романтизу́ю | романтизу́ємо, романтизу́єм |
| 2 особа | романтизу́єш | романтизу́єте |
| 3 особа | романтизу́є | романтизу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| романтизу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | романтизува́в | романтизува́ли |
| жін. р. | романтизува́ла |
| сер. р. | романтизува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| романтизо́ваний |
| Безособова форма |
| романтизо́вано |
| Дієприслівник |
| романтизува́вши |
