| | |
| романізува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | романізува́тися, романізува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | романізу́ймося, романізу́ймось |
| 2 особа | романізу́йся, романізу́йсь | романізу́йтеся, романізу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | романізува́тимуся, романізува́тимусь | романізува́тимемося, романізува́тимемось, романізува́тимемся |
| 2 особа | романізува́тимешся | романізува́тиметеся, романізува́тиметесь |
| 3 особа | романізува́тиметься | романізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | романізу́юся, романізу́юсь | романізу́ємося, романізу́ємось, романізу́ємся |
| 2 особа | романізу́єшся | романізу́єтеся, романізу́єтесь |
| 3 особа | романізу́ється | романізу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| романізу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | романізува́вся, романізува́всь | романізува́лися, романізува́лись |
| жін. р. | романізува́лася, романізува́лась |
| сер. р. | романізува́лося, романізува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| романізува́вшись |
