| | |
| романізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | романізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | романізу́ймо |
| 2 особа | романізу́й | романізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | романізува́тиму | романізува́тимемо, романізува́тимем |
| 2 особа | романізува́тимеш | романізува́тимете |
| 3 особа | романізува́тиме | романізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | романізу́ю | романізу́ємо, романізу́єм |
| 2 особа | романізу́єш | романізу́єте |
| 3 особа | романізу́є | романізу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| романізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | романізува́в | романізува́ли |
| жін. р. | романізува́ла |
| сер. р. | романізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| романізо́ваний |
| Безособова форма |
| романізо́вано |
| Дієприслівник |
| романізува́вши |
