| ротови́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ротови́й | ротова́ | ротове́ | ротові́ |
| родовий | ротово́го | ротово́ї | ротово́го | ротови́х |
| давальний | ротово́му | ротові́й | ротово́му | ротови́м |
| знахідний | ротови́й, ротово́го | ротову́ | ротове́ | ротові́, ротови́х |
| орудний | ротови́м | ротово́ю | ротови́м | ротови́ми |
| місцевий | на/у ротово́му, ротові́м | на/у ротові́й | на/у ротово́му, ротові́м | на/у ротови́х |