| | |
| рубцюва́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | рубцюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | рубцю́ймо |
| 2 особа | рубцю́й | рубцю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | рубцюва́тиму | рубцюва́тимемо, рубцюва́тимем |
| 2 особа | рубцюва́тимеш | рубцюва́тимете |
| 3 особа | рубцюва́тиме | рубцюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | рубцю́ю | рубцю́ємо, рубцю́єм |
| 2 особа | рубцю́єш | рубцю́єте |
| 3 особа | рубцю́є | рубцю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| рубцю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | рубцюва́в | рубцюва́ли |
| жін. р. | рубцюва́ла |
| сер. р. | рубцюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| рубцьо́ваний |
| Безособова форма |
| рубцьо́вано |
| Дієприслівник |
| рубцюва́вши |
