| | |
| румига́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | румига́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | румига́ймо |
| 2 особа | румига́й | румига́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | румига́тиму | румига́тимемо, румига́тимем |
| 2 особа | румига́тимеш | румига́тимете |
| 3 особа | румига́тиме | румига́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | румига́ю | румига́ємо, румига́єм |
| 2 особа | румига́єш | румига́єте |
| 3 особа | румига́є | румига́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| румига́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | румига́в | румига́ли |
| жін. р. | румига́ла |
| сер. р. | румига́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| румига́вши |
