| | |
| рустува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | рустува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | русту́ймо |
| 2 особа | русту́й | русту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | рустува́тиму | рустува́тимемо, рустува́тимем |
| 2 особа | рустува́тимеш | рустува́тимете |
| 3 особа | рустува́тиме | рустува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | русту́ю | русту́ємо, русту́єм |
| 2 особа | русту́єш | русту́єте |
| 3 особа | русту́є | русту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| русту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | рустува́в | рустува́ли |
| жін. р. | рустува́ла |
| сер. р. | рустува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| русто́ваний |
| Безособова форма |
| русто́вано |
| Дієприслівник |
| рустува́вши |
