| ручи́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ручи́тися, ручи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ручі́мося, ручі́мось, ручі́мся | |
| 2 особа | ручи́ся, ручи́сь | ручі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ручу́ся, ручу́сь | ручимо́ся, ручимо́сь, ручи́мся |
| 2 особа | ручи́шся | ручите́ся, ручите́сь |
| 3 особа | ручи́ться | руча́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ручи́вся, ручи́всь | ручи́лися, ручи́лись |
| жін.р. | ручи́лася, ручи́лась | |
| сер.р. | ручи́лося, ручи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ручи́вшись | ||