| | |
| ру́шитися1 – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| (перебувати в русі) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ру́шитися, ру́шитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ру́шмося, ру́шмось |
| 2 особа | ру́шся | ру́штеся, ру́штесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ру́шитимуся, ру́шитимусь | ру́шитимемося, ру́шитимемось, ру́шитимемся |
| 2 особа | ру́шитимешся | ру́шитиметеся, ру́шитиметесь |
| 3 особа | ру́шитиметься | ру́шитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | ру́шуся, ру́шусь | ру́шимося, ру́шимось, ру́шимся |
| 2 особа | ру́шишся | ру́шитеся, ру́шитесь |
| 3 особа | ру́шиться | ру́шаться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ру́шачись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ру́шився, ру́шивсь | ру́шилися, ру́шились |
| жін. р. | ру́шилася, ру́шилась |
| сер. р. | ру́шилося, ру́шилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ру́шившись |
