| рябува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | рябува́тий | рябува́та | рябува́те | рябува́ті |
| родовий | рябува́того | рябува́тої | рябува́того | рябува́тих |
| давальний | рябува́тому | рябува́тій | рябува́тому | рябува́тим |
| знахідний | рябува́тий, рябува́того | рябува́ту | рябува́те | рябува́ті, рябува́тих |
| орудний | рябува́тим | рябува́тою | рябува́тим | рябува́тими |
| місцевий | на/у рябува́тому, рябува́тім | на/у рябува́тій | на/у рябува́тому, рябува́тім | на/у рябува́тих |