ряхтяни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ряхтяни́й | ряхтяна́ | ряхтяне́ | ряхтяні́ |
родовий | ряхтяно́го | ряхтяно́ї | ряхтяно́го | ряхтяни́х |
давальний | ряхтяно́му | ряхтяні́й | ряхтяно́му | ряхтяни́м |
знахідний | ряхтяни́й, ряхтяно́го | ряхтяну́ | ряхтяне́ | ряхтяні́, ряхтяни́х |
орудний | ряхтяни́м | ряхтяно́ю | ряхтяни́м | ряхтяни́ми |
місцевий | на/у ряхтяно́му, ряхтяні́м | на/у ряхтяні́й | на/у ряхтяно́му, ряхтяні́м | на/у ряхтяни́х |