| рівнобі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | рівнобі́чний | рівнобі́чна | рівнобі́чне | рівнобі́чні |
| родовий | рівнобі́чного | рівнобі́чної | рівнобі́чного | рівнобі́чних |
| давальний | рівнобі́чному | рівнобі́чній | рівнобі́чному | рівнобі́чним |
| знахідний | рівнобі́чний | рівнобі́чну | рівнобі́чне | рівнобі́чні |
| орудний | рівнобі́чним | рівнобі́чною | рівнобі́чним | рівнобі́чними |
| місцевий | на/у рівнобі́чному, рівнобі́чнім | на/у рівнобі́чній | на/у рівнобі́чному, рівнобі́чнім | на/у рівнобі́чних |