| | | | |
| рівновпорядко́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | рівновпорядко́ваний | рівновпорядко́вана | рівновпорядко́ване | рівновпорядко́вані |
| родовий | рівновпорядко́ваного | рівновпорядко́ваної | рівновпорядко́ваного | рівновпорядко́ваних |
| давальний | рівновпорядко́ваному | рівновпорядко́ваній | рівновпорядко́ваному | рівновпорядко́ваним |
| знахідний | рівновпорядко́ваний | рівновпорядко́вану | рівновпорядко́ване | рівновпорядко́вані |
| орудний | рівновпорядко́ваним | рівновпорядко́ваною | рівновпорядко́ваним | рівновпорядко́ваними |
| місцевий | на/у рівновпорядко́ваному, рівновпорядко́ванім | на/у рівновпорядко́ваній | на/у рівновпорядко́ваному, рівновпорядко́ванім | на/у рівновпорядко́ваних |
