| рівноді́ючий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | рівноді́ючий | рівноді́юча | рівноді́юче | рівноді́ючі |
| родовий | рівноді́ючого | рівноді́ючої | рівноді́ючого | рівноді́ючих |
| давальний | рівноді́ючому | рівноді́ючій | рівноді́ючому | рівноді́ючим |
| знахідний | рівноді́ючий | рівноді́ючу | рівноді́юче | рівноді́ючі |
| орудний | рівноді́ючим | рівноді́ючою | рівноді́ючим | рівноді́ючими |
| місцевий | на/у рівноді́ючому, рівноді́ючім | на/у рівноді́ючій | на/у рівноді́ючому, рівноді́ючім | на/у рівноді́ючих |