рівноймові́рний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | рівноймові́рний | рівноймові́рна | рівноймові́рне | рівноймові́рні |
родовий | рівноймові́рного | рівноймові́рної | рівноймові́рного | рівноймові́рних |
давальний | рівноймові́рному | рівноймові́рній | рівноймові́рному | рівноймові́рним |
знахідний | рівноймові́рний | рівноймові́рну | рівноймові́рне | рівноймові́рні |
орудний | рівноймові́рним | рівноймові́рною | рівноймові́рним | рівноймові́рними |
місцевий | на/у рівноймові́рному, рівноймові́рнім | на/у рівноймові́рній | на/у рівноймові́рному, рівноймові́рнім | на/у рівноймові́рних |